Підвищення живучості інфокомунікаційної мережі шляхом структурного резервування
Abstract
Підвищення живучості інфокомунікаційної мережі шляхом структурного резервування.
Розглядається задача підвищення структурної живучості інфокомунікаційної мережі шляхом оптимального структурного резервування, яке здійснюється на підставі попередньої оцінки значимості чи пріоритетності потоків, які використовують відповідну множину шляхів, а також «ваги» гілок мережі, які формуються на підставі використання гілок у шляхах.
Ключові слова: ІНФОКОМУНІКАЦІЙНА МЕРЕЖА, ЖИВУЧІСТЬ, СТРУКТУРНЕ РЕЗЕРВУВАННЯ