ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ МЕХАНІЗМІВ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ

Анотація

У статті здійснено теоретичне узагальнення підходів до
розвитку кадрового потенціалу публічного сектору з акцентом на визначенні його
сутнісних характеристик, чинників формування та особливостей використання в
умовах сучасних трансформацій. Обґрунтовано, що категорія «потенціал» має
подвійне змістове навантаження, поєднуючи наявні можливості та приховані
ресурси, що зумовлює доцільність застосування як статичного, так і динамічного
підходів до її аналізу. На цій основі кадровий потенціал інтерпретується як
інтегративна система, що включає сукупність професійних, освітніх,
соціокультурних і психологічних характеристик персоналу, здатних
забезпечувати ефективне функціонування органів публічної влади. У процесі
дослідження встановлено, що якісне наповнення кадрового потенціалу визначає
результативність управлінських рішень, що актуалізує необхідність його розгляду
як відкритої системи, яка трансформується під впливом внутрішніх і зовнішніх
чинників. Водночас доведено, що ефективність державного управління значною
мірою залежить від здатності інституційного середовища виявляти та
активізовувати приховані можливості службовців через механізми оцінювання,
мотивації та професійного розвитку. Значну увагу приділено обґрунтуванню
необхідності переходу до адаптивних моделей державного управління, що
забезпечують гнучкість, інноваційність і здатність до реагування на зміни у сфері
кадрового забезпечення. Зʼясовано, що інтеграція цифрових інструментів у
систему управління персоналом сприяє підвищенню обґрунтованості
управлінських рішень, забезпечує безперервний моніторинг кадрових процесів і
формує основу для стратегічного планування. Водночас визначено, що ефективне
управління кадровим потенціалом передбачає узгодження нормативно-правових
засад із реальними компетентностями персоналу, а також поєднання освітніх, організаційних і мотиваційних інструментів. Узагальнення результатів
дослідження дає підстави стверджувати, що формування механізмів державного
управління розвитком кадрового потенціалу має ґрунтуватися на інтеграції
системного, функціонального та ресурсного підходів, що у сукупності забезпечує
підвищення ефективності публічної служби та створює передумови для сталого
розвитку публічного сектору.

Перелік посилань
1. Михалевська Л. Б. Сутність феномену кадровий потенціал органів
державної влади. Менеджер. 2015. № 1. С. 186–195. URL: http://www.irbisnbuv.gov.ua/cgibin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJR
N&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/Nzhm_2015_1_3
0.pdf (дата звернення: 16.04.2026).
2. Польовий П. В. Кадровий потенціал органів публічної влади в умовах
розвитку цифрового суспільства: теоретичний аспект. Державне
управління: удосконалення та розвиток. 2022. № 5.
DOI: https://doi.org/10.32702/2307-2156-2022.5.100.
3. Аксьонова О. В., Волківська А. М., Яценко О. М., Якобчук В. П.,
Завгородній А. А. Теоретичні та організаційні аспекти формування та
реалізації кадрової політики в органах державної влади та місцевого
самоврядування. Державне управління: удосконалення та розвиток. 2022.
№ 1. DOI: https://doi.org/10.32702/2307-2156-2022.1.30.
4. Пуліна Т. В., Ткачук О. Ю., Вафіна А. О. Розвиток кадрового потенціалу
органу публічної служби. Економіка та держава. 2018. № 12. С. 44–49. DOI:
https://doi.org/10.32702/2306-6806.2018.12.44.
5. Мельничук Т. П. Управління кадровим потенціалом державної служби.
Держава та регіони. Серія: Державне управління. 2019. № 1(65). С. 80–84.
URL: http://pa.stateandregions.zp.ua/archive/1_2019/17.pdf (дата звернення:
16.04.2026).
6. Незять В. І. Шляхи формування кадрового потенціалу посадових осіб
місцевого самоврядування. Державне управління та місцеве
самоврядування. 2019. № 1(40). С. 130–136. URL: http://www.irbisnbuv.gov.ua/cgibin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF/dums_2019_1_1
8.pdf (дата звернення: 16.04.2026).
7. Богомолова К. С., Подольська О. В. Розвиток кадрового потенціалу органу
публічної служби. Український журнал прикладної економіки. 2020. Т. 5.
№ 3. С. 74–81. DOI: https://doi.org/10.36887/2415-8453-2020-3-7.
8. Дмитренко Г. В., Качан Я. В. Професійний розвиток кадрового потенціалу
публічної служби в сучасних українських реаліях. Наукові записки
Інституту законодавства Верховної Ради України. 2020. № 3. С. 95–101.
DOI: https://doi.org/10.32886/instzak.2020.03.1.
9. Вольська О. М. Кадрове забезпечення органів влади: проблеми та шляхи
вирішення. Таврійський науковий вісник. Серія: Економіка. 2020. № 2.
С. 186–193. DOI: https://doi.org/10.32851/2708-0366/2020.2.23.
10. Іноземцева О. Б. Механізми державного управління розвитком кадрів у
сфері цивільного захисту в Україні. Інвестиції: практика та досвід. 2025.
№ 5. С. 250–256. DOI: https://doi.org/10.32702/2306-6814.2025.5.250.
11. Бондарук С. В. Механізм формування кадрової політики в системі місцевого
самоврядування. Український економічний часопис. 2024. № 7. С. 16–19.
DOI: https://doi.org/10.30838/EP.206.182-190.
12. Гура В. Механізми формування кадрового потенціалу для реалізації
інноваційної політики у сфері соціального підприємництва. Публічне
управління: концепції, парадигма, розвиток, удосконалення. 2025. № 12.
С. 72–83. DOI: https://doi.org/10.31470/2786-5-12-72-83.
13. Троян В., Рибак Г., В’яткін Р. Механізми розвитку кадрового потенціалу для
підтримки інноваційного підприємництва у територіальних громадах та
регіонах. Економіка та суспільство. 2025. Вип. 73. DOI:
https://doi.org/10.32782/2524-0072/2025-73-67.
14. Чернишова Л. І., Бондар К. Р. Проблеми відтворення кадрового потенціалу
в регіонах, які найбільше постраждали внаслідок війни. Науковий вісник
Одеського національного економічного університету. 2023. № 7–8(308–
309). С. 126–133. DOI: https://doi.org/10.32680/2409-9260-2023-7-8-308-309-
126-133.