ЧОМУ ПОТРІБЕН МАСШТАБОВАНИЙ EID: УРОК ПОРТУГАЛІЇ І ВИКЛИК ДЛЯ УКРАЇНИ ПРИ ІНТЕГРАЦІЇ В EUDI WALLET

Автор(и)

  • А. Апостол Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київ, Україна https://orcid.org/0009-0008-6286-6535

DOI:

https://doi.org/10.31673/2786-7412.2026.021671

Ключові слова:

електронна ідентифікація, eID, eIDAS 2.0, EUDI Wallet, цифрова автентифікація, сезонність, структурні злами, регресійний аналіз, цифрова трансформація, навантаження на інфраструктуру, Португалія, Україна, цифрові державні послуги, прогнозування, часові ряди

Анотація

Статтю присвячено кількісному аналізу динаміки
використання системи електронної ідентифікації (eID) на прикладі
Португалії з метою формування індикативного сценарію навантаження для
майбутньої інтеграції України в екосистему EUDI Wallet. Актуальність
дослідження зумовлена розвитком цифрових державних послуг у країнах
Європейського Союзу, впровадженням оновленої нормативної рамки eIDAS
2.0 та необхідністю забезпечення масштабованості національних систем
цифрової ідентифікації в умовах зростання кількості електронних взаємодій.
На основі відкритого набору даних «Autenticações eletrónicas realizadas» за
2019-2024 роки побудовано лінійну регресійну модель, у якій кількість
електронних автентифікацій пояснюється трендовим компонентом,
сезонними фіктивними змінними для серпня, листопада та грудня, а також
індикаторами структурних зламів DID_STRESS_2022 та EIDAS_2024. Для
оцінювання якості моделі використано коефіцієнт детермінації, відносну
середньоквадратичну похибку, критерії статистичної значущості
параметрів і тест Дарбіна-Уотсона. Результати моделювання свідчать про
наявність стійкого довгострокового зростання попиту на засоби
електронної ідентифікації, регулярних сезонних коливань та окремих
статистично значущих структурних змін. Побудована модель демонструє
високу пояснювальну здатність (R2 ≈ 96%) і прийнятний рівень похибки,
відтворюючи поєднання трендових, сезонних і разових шокових впливів. На її
основі сформовано прогноз на 2025-2027 роки, який вказує на подальше
зростання кількості електронних автентифікацій та збереження характерних піків навантаження наприкінці року. Отримані результати
дозволяють використовувати португальську траєкторію як орієнтир для
оцінювання перспектив розвитку української інфраструктури цифрової
ідентифікації в умовах інтеграції до єдиного цифрового ринку ЄС та
впровадження EUDI Wallet. Також визначено основні обмеження
дослідження й окреслено напрями подальших досліджень, пов’язані з
використанням панельних і динамічних моделей.

Перелік посилань
1. Інза Х. Європейський цифровий гаманець ідентичності відповідно до
Регламенту eIDAS 2.0. Управління та контроль даних і цифрової економіки
на Єдиному ринку Європейського Союзу / за ред. C. Pastor Sempere. Cham :
Springer, 2025. Т. 71. (Law, Governance and Technology Series).
DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-74889-9_19.
2. Кудра А., Рігер А., Зедльмаєр Й., Рот Т., Фрідген Г., Янг А. Цифрові гаманці
ідентичності: путівник новою моделлю цифрової ідентичності
Європейського Союзу. Information Systems Journal. 2025. С. 1–10.
DOI: https://doi.org/10.1111/isj.70009.
3. Руіу П., Саіу С., Гроссо Е. Цифрова ідентичність у Європейському Союзі:
просування рішень eIDAS на основі біометрії. Future Internet. 2024. Т. 16.
№ 7. Ст. 228. DOI: https://doi.org/10.3390/fi16070228.
4. Де Марко Г., Маріно Ф. А., Де Марія А. Поєднання правових вимог eIDAS
2.0 та технічних рішень. TDI2024: Proceedings of the Workshop on Trust in Digital Identity. 2024. С. 18–30. URL: http://ceur-ws.org/Vol-3863/paper2.pdf
(дата звернення: 16.04.2026).
5. Еду Дж., Гупер М., Мейпл К., Кроукрофт Дж. Рамкова модель оцінювання
впливу та ризиків національних систем електронної ідентифікації (eID).
arXiv. 2023. DOI: https://doi.org/10.48550/arXiv.2310.15784.
6. Ліпс С., Виноградова Н., Кріммер Р., Драгейм Д. Переосмислення рамкової
системи цифрової ідентичності Європейського Союзу. Proceedings of the
23rd Annual International Conference on Digital Government Research. New
York : Association for Computing Machinery, 2022. С. 13–21.
DOI: https://doi.org/10.1145/3543434.3543652.
7. EU4Digital Facility. Звіт із рекомендаціями за результатами пілотного
проєкту транскордонної електронної ідентифікації (eID). 2024. URL:
https://eufordigital.eu/wp-content/uploads/2025/02/EU4Digital-II-Cross-bordereID-pilot-recommendations-report-2024.12.30.pdf (дата звернення:
16.04.2026).
8. Європейська Комісія. Огляд попередньо нотифікованих та нотифікованих
схем електронної ідентифікації відповідно до eIDAS. Спільнота
користувачів eID. 2023. URL: https://ec.europa.eu/digital-buildingblocks/sites/spaces/EIDCOMMUNITY/pages/48762251/Overview%2Bof%2Bp
re-notified%2Band%2Bnotified%2BeID%2Bschemes%2Bunder%2BeIDAS
(дата звернення: 16.04.2026).
9. Виконані електронні автентифікації : набір даних. dados.gov.pt. URL:
https://dados.gov.pt/pt/datasets/autenticacoes-eletronicas-realizadas/
(дата звернення: 16.04.2026).
10. Європейська Комісія. Піонерські рішення Португалії у сфері електронної
ідентифікації. Interoperable Europe Portal. 2021. URL: https://interoperableeurope.ec.europa.eu/collection/portuguese-egovernmentsolutions/news/portugals-pioneering-eid-solutions (дата звернення:
16.04.2026).

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-06-12

Номер

Розділ

Статті