ВПЛИВ СОЦІЄТАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ НА КОНСТРУЮВАННЯ УСПІХУ СУЧАСНОГО КЕРІВНИКА В ПУБЛІЧНОМУ УПРАВЛІННІ
DOI: 10.31673/2786-7412.2023.021123
Анотація
Дана стаття присвячена обґрунтуванню впливу соцієтальної ідентичності на конструювання успіху сучасного керівника в публічному управлінні. Підґрунтям для дослідження окресленої тематики, постав теоретико-методологічний і практичний доробок зарубіжних та сучасних українських учених. Доведено, що успіх – це феномен, що обумовлюється безперервною наполегливою працею керівника, шляхом досягнення ним високого рівня професійної компетентності, застосування рефлексії та самоуправління, результат якої винагороджується соціально-психологічною професійною самореалізацією. Соціальна складова вказує на взаємозвʼязок із соціальними системами, а психологічна – спрямовує до свідомого та несвідомого, а саме: колективного несвідомого – пари протилежностей, що доповнюючи одна одну, створюють умови для творення та розвитку цілісної особистості керівника. Одним із шляхів окресленого процесу ми визначаємо набуття сучасним керівником соцієтальної (загальносистемної) ідентичності. Відповідно, представлено характеристики психосоціальним властивостям, інтровертність, прагматичність, раціональність, сенсорність, інтернальність, інтенціональність, що є визначальними для теперішньої епохи суспільного розвитку – постмодерну і відповідають модусу соцієтальної ідентичності. Представлено динаміку соцієтальних змін в Україні у 2023 році, дослідження яких проведено Українським інститутом соціологічних досліджень та Української школою архетипіки. Так, із шести охаратеризованих вище властивостей, що притаманні соцієтальній ідентичності, прогресуючий поступ спостерігається щодо раціональності та сенсорності. Визначено, що вимогу щодо швидкої зміни людських якостей спричинила війна, що актуалізувало феномен соціальної ідентичності для керівника в публічному управлінні, який гнучким, адаптивним до сучасних реалій, створює атмосферу довіри та умови для навчання, розвитку культури, партнерства та співробітництва.
ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА
1. Афонін Е.А. Людська ідентичність та особливості її впливу на політику й державне управління. Київ : НАДУ, 2010. С. 265–289.
2. Афонін Е., Мартинов А. Українське диво : від депресії до соціального оптимізму. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2019. 264 с.
3. Бех І.Д. Від волі до особистості. Київ : Україна Віта, 1995. 202 с.
4. Динаміка соцієтальних змін в Україні 2002–2023. URL: https://youtu.be/MI4YqniM0BU (дата звернення 27.06.2023).
5. Макіавеллі Н. Державець. URL: https://knigogo.com.ua/chitationline/derzhavets/ (дата звернення 28.06.2023).
6. Маслоу А. Мотивація та особистість. URL: http://loveread.ec/read_book.php?id=49550&p=1 (дата звернення 25.06.2023).
7. Новаченко Т.В., Афонін Е.А. Авторитет керівника в публічному управлінні: навч. посіб. Київ : НАДУ, 2019. 168 с.
8. Щедровицький Г. Рефлексія. Психологія і суспільство. 2015. № 1. С. 37–45. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Psis_2015_1_6 (дата звернення: 15.06.2023).
