ЕКЗІСТЕНЦІАЛЬНІ РЕФЛЕКСІЇ ПЕРСПЕКТИВ БЕЗСМЕРТЯ У ГУМАНІТАРНІЙ ТРАДИЦІЇ

DOI: 10.31673/2786-7412.2023.023442

Анотація

Наукова проблема смерті й безсмертя традиційно знаходиться в центрі уваги дослідників і є нескінченно важливою, яка знову і знову актуалізується в працях футурологів. Трансгуманізм іноді навіть називають «релігією XXI століття» – у хід ідуть біохакінг, генетичні експерименти і навіть цифрове безсмертя. Мета статті полягає у дослідженні філософського аспекту досягнення безсмертя. Серед методів дослідження: проблемно-хронологічний і міждисціплінарногосинтезу, контент-аналіз та метод включеного спостереження, історико-компаративний і віртуальної антропології. Згідно з сучасними уявленнями, людина є такою, якою вона є, і за допомогою сучасних біомедичних, інфокомунікаційних та інших технологій може продовжити своє існування фактично до нескінченності. Трансплантація та клонування, біоінженерія і кіборгізація, протезування та перенесення на електронні засоби функцій головного мозку відкривають перспективи практичного безсмертя.

ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА
1. Beglin D. Should I choose to never die? Williams, boredom, and the significance of mortality. Philosophical Studies, 2017. № 174 (8). Р. 2009–2028.
2. Benatar D. The human predicament: A candid guide to lifeʼs biggest questions. New York: Oxford University Press, 2017.
3. Holdier A.G. The agony of the infinite: heaven as phenomenological hell. In Simon Cushing (ed.). Heaven and philosophy. Lanham, MD : Lexington Press, 2017. Р. 119–136.
4. Dobrodum O., Kyvliuk O. Transhumanism and Posthumanism : Reflection of the Human Civilization Future. Philosophy and Cosmology, 2021. Vol. 26. P. 77–89.
5. Мартинюк Е. Актуалізація есхатології (гносеологічний аспект). Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Історія. Філософія. Політологія, 2011. Вип. 2. С. 64–70.