ЦИФРОВІ ПРАКТИКИ МЕДІАФАНДОМУ
DOI: 10.31673/2786-7412.2023.022033
Анотація
Стаття присвячена дослідженню цифрових практик медіафандому. Показано, що розвиток інформаційних технологій та поява нових медіа кардинально змінили способи культурного виробництва, з середини 90-х років ХХ століття, з повсюдним поширенням Інтернет-технологій, змінився звичайний колообіг інформації та різних форм вияву культури. Кожна спільнота однодумців має тепер можливість формувати власний універсум, представники різних культурних груп отримали шанс спілкуватися з приводу своїх зацікавлень незалежно від свого місцезнаходження. Почали швидко множитися мережеві інтерактивні спільноти, зокрема, фанати певних продуктів масової культури (популярної літератури, телесеріалів, телешоу тощо). У статті визначено, що поняття медіафандом у науковому дискурсі вживається щодо позначення фанатських спільнот цифрової епохи, які обʼєднані своєю прихильністю до певних продуктів масової культури, що діють у цифровому просторі нових медіа, поширюючи певні цифрові практики. Члени медіафандому творять нову культурну продукцію, тематично повʼязану з певним сюжетом популярного продукту масової культури. Досліджено, що медіафандом – це багатогранне і складне явище сучасної культури, одна з характеристик цифрової культури, завдяки якій стирається межа між творцем та споживачем. Зʼясовано, що фандом – це також глобальна платформа для створення і поширення контенту на улюблену тематику, є різновидом культури співучасті, що передбачає залучення людини, яка раніше була лише споживачем культурних та соціальних смислів, до стану виробника. Сформульовано основні ознаки медіафандому: зʼявляється в епоху нових медіа, творчо переосмислює продукти культурних індустрій, презентує простір аматорського виробництва, має колективний характер діяльності, учасники займаються творчістю для власного розвитку і задоволення.
ДЖЕРЕЛА ТА ЛІТЕРАТУРА
1. Аналітична записка. Національний інститут стратегічних досліджень. Серія «Гуманітарний розвиток». URL: https://niss.gov.ua/doslidzhennya/gumanitarniy-rozvitok/pitannya-rozvitkucifrovoi-kulturi-ukrainskogo-sociumu (дата звернення: 18.09.2023).
2. Castells M. The Rise of the Network Society. Second edition With a new preface. Singapore, 2010. URL: https://urb.bme.hu/wpcontent/uploads/2014/05/manuel_castells_the_rise_of_the_network_societybookfi-org.compressed.pdf (дата звернення: 20.09.2023).
3. Jenkins H., Ito M., danah boyd. Participatory Culture in a Networked Era:
A Conversation on Youth, Learning, Commerce, and Politics. Cambridge, UK: Polity, 2015. 220 p.
4. Jenkins H. Textual Poachers. Televisions Fans and Participatory Culture. London-NewYork: Routledge, 1992.
5. Jenkins H. Convergence culture: where old and new media collide. NewYork University Press, 2006.
6. Jenkins H. Fans, Bloggers, and Gamers: Exploring Participatory Culture. N.-Y. : New York University Press, 2006.
7. Hills M. From Fan Culture /Community to the Fan World: Possible Path way sand Ways of Having Done Fandom. PalabraClave, 2017. 20 (4). Р. 856–883.
8. Гурова І.В. Культури співучасті у нових медіа як феномен сучасного культуро творення. Культурологічний альманах, 2023. № 1. С. 167–173. URL: https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.1.22 (дата звернення: 20.09.2023).
9. Кастельс М. Інтернет-ґалактика. Міркування щодо Інтернету, бізнесу і суспільства. Київ, 2007. 304 с.
10. Шевчук Ю.А. Віртуальна реальність у контексті формування сучасних культурних практик. Філософія і політологія в контексті сучасної культури, 2016 Вип. 6. С. 33–41. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/filipol_2016_6_7 (дата звернення: 20.09.2023).
